ЛАБОРАТОРІЯ БІОХІМІЇ

ОСНОВНИЙ НАУКОВИЙ НАПРЯМОК - вивчення патогенетичних механізмів хвороб органів травлення; розробка й вдосконалення методів діагностики; обґрунтування диференційованого підходу до розробки методів лікування.

Виконується понад 40 методик:

спектрофотометричні, флюориметричні, денситометричні, електрофоретичні, хроматографічні (тонкошарова хроматографія на силікагелі та силуфолі).

Діагностика літогенності жовчі:
  • виявлення ознак літогенності жовчі в преморбідному і ранньому періоді жовчнокам'яної хвороби,
  • обґрунтування показань для вибору оптимального методу хірургічнго лікування жовчокам’яної хвороби,
  • оцінка стану жовчовиділення і жовчовідділення для обґрунтування замісної терапії, корекції цих порушень,
  • визначення типу жовчних конкрементів для вибору консервативної літолітичної терапії,
  • контроль за ефективністю консервативної літолітичної терапії.
Діагностика стану перетравлення та всмоктування нутрієнтів у пацієнтів в до- та післяопераційному періоді (патент України 15789)
  • оцінка всмоктувальної функції тонкої кишки (проба з Д-ксилозою),
  • характеристика стану перетравлення та всмоктування білків, жирів, вуглеводів за допомогою навантажувальних проб,
  • визначення типів порушення перетравлення та всмоктування нутрієнтів для вибору диференційованого лікування.

ЛАБОРАТОРІЯ ІМУНОЛОГІЇ І МІКРОБІОЛОГІЇ

УВАГА – «ЧУЖІ» СЕРЕД НАС!

    Імунологічні методи діагностики ефективні при гельмінтозах, збудники яких знаходяться безпосередньо в тканинах або на ранній стадії розвитку мігрують по кров'яному руслу та внутрішнім органам хазяїна.

   В лабораторії проводиться визначення в крові загального антигену гельмінтів (опісторхоз, трихінельоз, ехінококоз, токсокара). 

 

МІКРОБІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • бакпосів кала для діагностики   дисбактеріозу кишечнику,
  • бакпосів кала на наявність ентеропатогених бактерій,
  • посів крові на стерильність,
  • посів сечі на стерильність,
  • бакпосів із слизових оболонок,
  • посів біологічних рідин,
  • бакпосів операційного матеріалу для виявлення аеробної та анаеробної мікрофлори,
  • виділення дріжджоподібних грибів,
  • визначення антибіотикочутливості вилученого збудника
 

     В лабораторії розроблено новий напрямок - індивідуальне лікування пацієнта його власними інформаційними молекулами - АУТОЦИТОКІНАМИ

    Аутоцитокіни ефективні в комплексному лікуванні:
  • гастроентерологічних патологій;
  • гострих та хронічних інфекційно-запальних захворювань бактеріальної, вірусної та грибкової природи;
  • відновлення імунітету при імунодефіциті, онкологічних захворюваннях;
  • гнійно-запальних процесів шкіри та м'яких тканин;
  • хронічних захворюваннях легень; гінекологічних захворюваннях;
  • алергічних захворюваннях;
  • хірургічних інфекціях; бронхіальній астмі 

ЛАБОРАТОРІЯ ІМУНОЛОГІЇ І МІКРОБІОЛОГІЇ

     Лабораторія застосовує НОВІТНІ ДІАГНОСТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ: визначення ступеня фіброзу печінки, вірусних гепатитів, метод Вестерн-блот, мікробіологічні методи дослідження, визначення в крові загального антигену гельмінтів; НОВІТНЮ ЛІКУВАЛЬНУ ТЕХНОЛОГІЮ: аутоцитокінотерапію.

СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ФІБРОЗУ ПЕЧІНКИ

      Альтернативою пункційній біопсії печінки є недавно розроблений, але який вже міцно увійшов у практику лікувально-діагностичної роботи інституту – метод лабораторної діагностики (аналіз крові) тканинних порушень печінки.
     Тест засновано на оцінці кількості ламініну і матриксної металопротеінази-1, перерахунку їх в умовні одиниці і визначенні коефіцієнту їх співвідношення, яке від 1 до 2 відповідає початковій стадії фіброзу (F0-F1), від 2,5 та вище – цирозу печінки (F4 за шкалою гістологічного індексу METAVIR).

 

ВИЗНАЧЕННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ

    Метод визначення та підтвердження вірусоносіїв є достовірним засобом оцінки ефективності противірусної терапії в процесі лікування.

      ВЕСТЕРН-БЛОТ

    Метод для визначення токсигенних штамів Helicobacter рylori; активності інфекційного процесу;  необхідності лікування антибіотиками.

 

ЛАБОРАТОРІЯ ПАТОФІЗІОЛОГІЇ

     Одним із напрямків лабораторії є визначення співвідношення факторів агресії та захисту слизової оболонки шлунка, дисбаланс яких є провідною ланкою в патогенезі кислотозалежних захворювань.

       ФАКТОРИ АГРЕСІЇ:
пепсин,
йони водню Н+,
жовчні кислоти,
Helicobacter pylori

         ФАКТОРИ ЗАХИСТУ:
  фукози,
  гексози,
  гексозаміни,
  сіалові кислоти
  бікарбонати

 

В ЛАБОРАТОРІЇ ПАТОФІЗІОЛОГІЇ

  • впроваджено схему індивідуального дослідження секреторної функції шлунка;
  • розроблено унікальний спосіб визначення пепсину шлункового соку;
  • проводиться дослідження протективних факторів  слизової оболонки шлунка.