Відділення та науковий відділ захворювань печінки та  підшлункової залози

    Науковий відділ захворювань печінки та підшлункової залози був заснований у 1965 р.

    З моменту організації та до 1987 р. відділом керував д-р мед. наук, професор Юльян Ісаакович Рафес.

  З 1987 по 2011 р. відділом керував член-кореспондент АМН України, д-р мед. наук, професор Юрій Олександрович Філіппов.

   З 2011 р. та по теперішній час науковим керівником відділу є головний гастроентеролог та дієтолог НАМН України, заслужений лікар України,  голова асоціації по вивченню та лікуванню хвороб органів травлення в Україні, д-р мед. наук, професор Юрій Миронович Степанов.

    У відділі працюють:

 Діденко Володимир Ізотович, канд. мед. наук, провідний науковий співробітник, лікар вищої категорії


  Ягмур Вікторія Борисівна, канд. мед. наук, старший науковий співробітник, лікар вищої категорії

 Меланіч Світлана Леонидівна, канд. мед. наук, старший науковий співробітник, лікар вищої категорії

 

  Клінічне відділення захворювань печінки та підшлункової залози розгорнуто на 50 ліжок.            Завідує клінічним відділенням лікар-гастроентеролог вищої категорії Попок Дмитро Валентинович.                                           

 

 

 

 

 

 

 Попок Дмитро Валентинович - завідуючий відділенням, лікар-гастроентеролог вищої категорії

   Основні напрямки наукової та клінічної діяльності відділу.

  Вивчення особливостей клінічного перебігу, розробка та удосконалення методів діагностики та лікування захворювань печінки, підшлункової залози, жовчовивідних шляхів, у тому числі постхолецистектомічного синдрому, постгастрорезекційного та постваготомічного демпінг-синдрому.

   Професором Рафесом Ю.І. створено нове наукове направлення – ендокринна гастроентерологія. Пока- зана діагностична роль гормонів гастрину, секретину та холецистокінін-панкреозиміну при розпізнанні захворювань шлунку, в тому числі постгастрорезекційних розладів жовчного міхура, підшлункової залози. Описані синдроми, що пов'язані з порушенням гормональної регуляції функцій органів панкреатобіліарної системи та шлунку: секретинова недостатність, холецистокінін-панкреозимінова недостатність, дисгормональна травна астенія. Показано високу терапевтичну ефективність гастроінтестинальних гормонів при цій патології.

  Професор Філіппов Ю.О. розробив високоінформативний метод дистанційної діагностики захворювань людини, що підтверджується європейським патентом на винахід: «Міжнародний патент WO 2004/093992 A1, A61 N2/12. Detection and influencing of physiological and/or pathological states. Korpan Nikolai (AT), Filippov Yuri (UA). Заява РСТ/АТ2004/000134. Заявл. 24.04.2003. Опубл. 04.11.2004.».

 У відділенні проводилися дослідження та обґрунтовано діагностичне та терапевтичне  застосування багатоатомних спиртів (сорбіт, ксиліт) в гастроентерології. Спільно з лабораторією біохімії розроблені препарати «Ліобіл» і «Таурохол», гормональний секретиноподібний препарат «Суікрепан». У відділі розроблено оригінальний метод інтрадуоденальної інфузійної крапельної терапії з використанням різних лікарських засобів, у тому числі гормоностимуляторів, органопрепаратів, біопрепаратів. На теперішній час відділ займається проблемами дифузних захворювань печінки. Розробляються підходи для діагностики ранніх стадій фіброзу з метою його запобігання та обґрунтування його можливого зворотного розвитку.

  З 1970 р. у відділі захищено 1 докторська та 12 кандидатських дисертацій, отримано 6 авторських свідоцтв та 8 деклараційних патентів України, видано 4 монографії, 4 методичні рекомендації, 2 відомчі інструкції.

 Тема науково-дослідної роботи відділу на 2019-2021 рр.  «Вивчити клініко-біохімічні та структурні особливості формування стеатозу та фіброзу у пацієнтів з хронічними дифузними захворюваннями печінки». Проводиться дослідження макроструктурних та мікроструктурних змін печінки при її патології різного походження. Неінвазивна оцінка фіброзу здійснюється апаратом екстра-класу FibroScan. З метою розробки лікувальних заходів оцінюються взаємозв’язки між функіональними, структурними змінами, станом імуноцитокінової ланки та кишкового мікробіоценозу.